-
Правила прийому до коледжу в 2018 році
-
Інформаційний буклет "Торгівля людьми-сучасне рабство"
- Про коледж
- Структурні підрозділи
- Відділення
- Методична робота
- Циклові комісії
- Практичне навчання
- Виховна робота
- Доступ до публічної інформації
- Карта сайту
Сьогодні | 192 | |
Вчора | 163 | |
На цьому тижні | 192 | |
На прошлому тижні | 1063 | |
У цьому місяці | 192 | |
У прошлому місяці | 3367 | |
Усі дні | 429299 |
День Пам'яті жертв Голодомору
Згідно з Указом Президента України, починаючи з 2000 р. у четверту суботу листопада в нашій державі щорічно відзначається День пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій.
«Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на початок 1933 р. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тис. осіб, щогодини — 1 тис, щохвилини — 17.
Залишившись без хліба, селяни їли мишей, щурів та горобців, кісткову муку і кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму. Конфіскації збіжжя тривали, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. Коли хліба не було, забирали сухарі, картоплю, сало, соління, тобто всі запаси їжі. Траплялися випадки, коли вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх не варили та не їли. Як крадіжка кваліфікувалася спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, щоб нагодувати голодних дітей. Не дивно, що сучасники називали цю постанову "законом про п'ять колосків".
Намагаючись врятуватися, тисячі селян, незважаючи на те, що шляхи, які вели до міста, були блоковані, все ж пробивалися туди в надії купити хліба. Однак сільським жителям продавати хліб заборонялося. Не знайшовши порятунку в місті, вони вмирали там просто на вулицях. У Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Києві, інших містах померлих від голоду кожного ранку збирали і вивозили до братських могил.
Тисячі дітей-сиріт, як свідчать документи, бродили поодинці та групами по селах, дехто помирав на дорозі, інші добиралися до міст, залізничних станцій, просили милостиню, вчиняли дрібні крадіжки.
Загалом у 1932—1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб. Особливо болісно лихо відобразилося на дітях: у багатьох селах після голоду закривалися школи — їх більше нікому було відвідувати. Тим самим підривалася етнічна основа становлення української нації — село, знищувався прошарок, від якого залежали процвітання суспільства, здатність його до розвитку.
Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації.»
Ось таку страшну інформацію отримали студенти технікуму, які відвідали 24 листопада захід в краєзнавчому музеї імені П.Д.Мартиновича. Документальні кадри та фото не залишили в залі байдужих до цих сумних подій.
25 листопада в районному Будинку культури відбувся мітинг-реквієм по загиблим в роки Голодомору. Присутні вшанували померлих хвилиною мовчання. Представники заходу поклали квіти до символічного хресту на місцевому кладовищі. Студенти групи М-41 взяли участь в заході. До Дня Пам¢яти жертв Голодомору була присвячена наша скорботна композиція.
«Згадайте нас – бо ми ж колись жили…
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.»
Машонська Н.В.
< Попередня | Наступна > |
---|